Закон виживання: навіщо потрібне очищення українського страхового ринку

Після ухвалення Радою закону про «спліт» регулювання українського ринку страхування перейшло до НБУ. Внаслідок прийняття нових постанов чимало страхових закрилися, а у частини компаній – це ще попереду. Ситуація з пандемією посилила тенденцію до падіння страхових компаній. Не всі з них змогли сфокусуватися на своїх сильних сторонах і вижити.Зараз ринок страхування зазнає чищення, так само, як колись це було з банківським. Але щоб він став прозорим і близьким до міжнародних стандартів, його регулювання має бути сильним та системним. розбиралося, як ведеться нагляд за українськими страховиками у 2021 році, чому страхуванню довіряють аж ніяк не всі, і як очищення ринку допоможе це виправити. Приєднуйтесь до нас в Telegram! Як регулюється діяльність страховиків в УкраїніЗ 2018 року розпочалося поетапне посилення нормативів платоспроможності та достатності капіталу страхових компаній відповідно до постанови №850 Нацкомфінпослуг. Разом з цим після ухвалення Верховною Радою законопроєкту №1069-2 про «спліт», регулюванням ринку страхових компаній став займатися Національний банк (НБУ). НБУ почав вводити нові вимоги до мінімального розміру капіталу страхових компаній: 48 млн грн для тих, хто займається страхуванням життя, і 32 млн грн для тих, хто займається іншими видами страхування. Починаючи з 30 червня 2020 року, страхові компанії повинні були почати виконувати ці нормативи на рівні 100%.«Стаючи регулятором, ми відкрито сказали, що страховим потрібно буде обов’язково виконувати нормативи, не порушувати закон про фінмоніторинг, розкрити власників. Ті компанії, які не хотіли цього зробити, вирішили, що їм зручніше залишити ринок», – підкреслила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова. Підписуйтесь на нас в Google News! Як повідомили у коментарі експерти міжнародної юридичної фірми INTEGRITES: партнер практики банківського та фінансового права Ігор Красовський та юристка практики банківського та фінансового права Ірина Пінчук, СК належать до високоризикових фінансових установ. У зв’язку з цим у законодавстві передбачені заходи впливу за його порушення.«А саме, у разі порушення СК вимог щодо мінімального розміру власного/регулятивного капіталу, нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій та інших обов’язкових вимог НБУ має право застосувати заходи впливу до порушника, зокрема шляхом прийняття рішення про усунення порушення або причин, що викликали порушення», – повідомляють вони.Ігор Красовський та Ірина Пінчук додали, що якщо страхові компанії не виконають рішення регулятора щодо усунення порушень, НБУ матиме право обмежити або зупинити дію їхніх ліцензій.У лютому 2021 року Нацбанк ухвалив два нових документа – Положення про заходи впливу на ринках небанківських фінпослуг і Положення про особливості заходів впливу у вигляді відсторонення керівництва від управління фінустановою і призначення тимчасової адміністрації. Цим він розширив спектр заходів впливу у залежності від характеру обставин, причин і наслідків порушення, а також ризику для вкладників і клієнтів установи.Тепер у небанківських фінустанов можуть вимагати усунень порушень, скликання позачергових зборів учасників фінустанови, оштрафування, тимчасового призупинення або анулювання ліцензії, або навіть виключення компанії з реєстру. У випадку з високоризиковими сегментами ринку, куди входять і страховики, регулятор зможе навіть відсторонити керівництво від управління і призначити тимчасову адміністрацію.Разом з цим НБУ визначив п’ять ознак ризикової діяльності страхових компаній і пообіцяв перевірити 15 СК. За інформацією на сайті, регулятор перевірить наступні страхові компанії: Українська страхова група, Довіра і Гарантія, «УПСК», USI, СГ «ТАС», Міжнародна СК, Оберіг, UBI-COOP, АСКО-Медсервіс, Арсенал Лайф, Евроінс Україна, PZU Україна, НАСК Оранта, МетЛайф, Мотор-Гарант. За якою ознакою відбирав їх регулятор – незрозуміло. Але туди не потрапили відомі всьому ринку компанії. Йдеться про Арсенал-страхування, ВУСО, Альянс, АСКА. Якщо підсумувати суми вихідного перестрахування за цими 4 компаніями вийде 3 млрд грн. Експерти ринку вважають, що великі обсяги вихідного перестрахування можуть бути ознаками схемної роботи страхових компаній.Так, наприклад, глава Українського аналітичного центру Борис Кушнірук повідомляє: «Перестрахування, особливо якщо це перестрахування на закордон, може бути пов’язано з відмиванням грошей. Тут потрібно дивитися, у кого перестраховуються. Якщо вони перестраховуються у реальних компаніях – це одна історія. Якщо це якісь дивні контрагенти, то не виключено, що за цим стоїть просто механізм виведення грошей».А партнер юркомпанії «Кравець і Партнери» Ростислав Кравець, робить ще більш різку заяву: «Перестрахування ризиків в основному й пов’язане з переведенням у готівку грошей. Як ми розуміємо, ринок страхування в Україні знаходиться у напівдикому стані. Є окремі напрямки, але що стосується майнового страхування, тим більше коли мова йде про страхування підприємств, підприємств енергокомплексу, то у 99% випадків, на мій погляд, це пов’язано виключно з бажанням ухилення від сплати податків, обґрунтованістю підвищенням тарифів і так далі», – говорить Кравець.Експерти INTEGRITES додають, що оскільки з моменту переходу до НБУ повноважень щодо здійснення нагляду за небанківськими фінансовими установами пройшло досить мало часу, на сьогодні ще недостатньо практики для оцінки підходів регулятора про порядок застосування тієї чи іншої міри впливу.Навіщо потрібно очищення страхового ринкуНезважаючи на вжиті заходи, гравців на ринку стає все менше, і ця тенденція тільки посилюватиметься. Рожкова заявляла, що близько 35-45% страхових компаній не відповідають вимогам постанови №850.За оцінками експертів, у 2021 році зі страхового ринку підуть ще щонайменше 25 компаній, з них – 12-14 страховиків, які продають ОСАГО.Джерела на страховому ринку повідомляють, що зараз у зоні ризику знаходяться страхові компанії: USI, Оберіг, Кредо, UBI-COOP, Оранта, Альфа-гарант, Харківська муніципальна страхова компанія, Інтер-поліс, Кредо, Аско Донбас північний, Омега, Глобал- гарант, Міжнародна страхова компанія і Мега-гарант. Частину з них у 2021 році перевірить НБУ.Але проблеми страхових компаній полягають не тільки у невідповідності нормативам. Наприклад близько 70-80 компаній мають непрозору структуру власності. А близько третини страхового ринку обслуговують невідомі аудиторські компанії. Ще на ринку практично не регулюється робота актуаріїв – фахівців, які прораховують ймовірність настання страхового випадку та визначають вартість страхування. Ще до факторів, які негативно впливають на ринок страхування в Україні, можна додати недостатньо ефективну систему управління ризиками і низьку якість управління, яка зустрічається у деяких СК.Поки що страховий ринок демонструє закритий характер діяльності більшості компаній, слабкий сектор страхування життя і неготовність до впровадження пенсійного та медичного страхування. За даними Ліги страхових організацій, на ринку немає достатньо якісних систем обліку, нагляду та розкриття інформації про страхову діяльність. Це відображає відсутність системності у розвитку ринку і недостатність цілеспрямованої державної політики.«На сьогодні система оцінки платоспроможності страхових компаній в Україні є спрощеною адаптованою формою європейської системи оцінки платоспроможності Solvency I, що не дозволяє регулятору своєчасно отримувати актуальну інформацію про діяльність страховика і своєчасно реагувати на потенційні проблеми (наприклад, недотримання достатнього рівня платоспроможності)», – розповідають експерти INTEGRITES.Ці фактори впливають на картину страхового ринку України. Через недостатнє регулювання діяльності страхових компаній, у кінцевого споживача занадто мало гарантій того, що страховик виконає свої зобов’язання повною мірою, і адекватно оцінить страховий випадок, якщо він настане. Все це дуже підриває рівень довіри до страхування молодого українського ринку страхування. Поточний розвиток інфраструктури страхового ринку дає негативні наслідки: низький рівень обслуговування, зменшення попиту на послуги.Будь-який закон виживання передбачає, що слабкі та ненадійні повинні піти, особливо це стосується кризових часів, коли ринок і компанії падають. Якісне очищення ринку регулятором допоможе прибрати компанії з дуже низькою ліквідністю, для того, щоб залишилися великі та платоспроможні компанії. Це посилить довіру до страхування і зможе зробити ринок прозорим.«Національний банк як регулятор повинен адекватно і своєчасно реагувати на порушення з боку гравців небанківського фінринку. Адже тільки так можна забезпечити захист законних прав та інтересів споживачів і кредиторів банків», – цитує директорку Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінустанов Ольгу Гурбич пресслужба НБУ.Ігор Красовський та Ірина Пінчук нагадують, що з часу, коли Нацбанк прийняв на себе функції регулятора ринку небанківських фінансових послуг, було анульовано 11 ліцензій СК за їхньою власною ініціативою, але не було прийнято жодного рішення про примусове відкликання ліцензії страхової компанії, зате було ухвалено одне рішення про примусове відкликання ліцензії на здійснення валютних операцій.Експерти додають, що шляхом підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання в частині розвитку ринку страхових послуг. Відповідно до Стратегії розвитку фінансового сектора до 2025 року, НБУ повинен розробити оновлену законодавчу базу для розвитку ринку страхових послуг та імплементації положень актів законодавства ЄС до 2023 року.Серед ключових проєктів законів очікується, що НБУ розробить новий закон «Про страхування», метою якого є вдосконалення вимог до фінансового стану, платоспроможності, системи управління ризиками страховика, а також порядку розкриття інформації.«7 вересня 2020 року НБУ презентував учасникам ринку свої пропозиції до нового проєкту закону «Про страхування». Проєкт встановлює більш жорсткі вимоги щодо ризик-менеджменту страховиків і визначає два можливих підходи до оцінки платоспроможності страховиків на основі принципів Solvency I та Solvency II. Як очікує регулятор, це якісно підвищить процес оцінки платоспроможності у залежності від рівня ризику кожного окремого страховика. На момент публікації проєкт знаходиться на стадії доопрацювання експертною групою, і не був оприлюднений для широкого загалу, тому оцінити дієвість нового порядку оцінювання платоспроможності можна буде після ознайомлення з повним текстом проєкту», – додали експерти INTEGRITES.Жорсткі заходи законодавчого регулювання діяльності страхових компаній допоможуть наблизити ринок України до міжнародних стандартів. Виведення з ринку слабких гравців – природний процес за кризових часів.

Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Source link