Цифрова облога: як Британська бібліотека долає випробування кібербезпеки

Британська бібліотека, маяк знань і культурної спадщини, розташована в самому центрі Лондона, зіткнулася з безпрецедентним викликом, далеким від спокою її читальних залів. Жовтень 2023 року став поворотним моментом для національної бібліотеки Великої Британії, оскільки вона стала об’єктом витонченої атаки російського хакерського угруповання Rhysida з вимогою викупу. Ця цифрова атака не лише поставила під загрозу цілісність величезних колекцій бібліотеки, але й оголила крихке підґрунтя наших найшанованіших установ перед обличчям кіберзагроз.

Вимога хакерів про викуп у розмірі 20 біткоїнів, що на той час становило приблизно 600 000 фунтів стерлінгів, була сміливим кроком, який Британська бібліотека відмовилася виконати. Наслідком цього став витік майже 600 ГБ приватних даних з аукціону в темну мережу, що стало суворим нагадуванням про вразливість цифрових архівів у сучасному взаємопов’язаному світі. Реакція бібліотеки на цю кризу, непохитна відмова від переговорів з кіберзлочинцями, створила прецедент того, як установи можуть впоратися з подібними ситуаціями в майбутньому.

Відновлення після такої атаки виявилося геркулесовим завданням. Онлайн-каталог Британської бібліотеки, важливий інструмент як для дослідників, так і для письменників, залишався непридатним для використання до січня 2024 року, і навіть тоді його вдалося відновити лише частково. Обережне повідомлення бібліотеки про тривалий процес відновлення, який може тривати понад рік, підкреслює складність і серйозність наслідків атаки.

Цей інцидент слугує застереженням, підкреслюючи разючий контраст між середнім часом відновлення після атак з вимогою викупу, що зазвичай становить 24 дні в США, і тривалим випробуванням, з яким зіткнулася Британська бібліотека. Така різниця ставить під сумнів готовність і стійкість установ до кіберзагроз, особливо тих, перед якими стоїть монументальне завдання збереження культурної та історичної спадщини.

Боротьба Британської бібліотеки — не поодинокий випадок. Шотландське агентство з охорони навколишнього середовища (SEPA) зіткнулося з подібним випробуванням у грудні 2020 року, зробивши вибір на користь повної модернізації своїх систем, а не відновлення скомпрометованих застарілих систем. Такий підхід, хоча і заслуговує на похвалу за його далекоглядність, виявляє глибину руйнувань, які можуть спричинити атаки з вимогами викупу, що вимагає не просто відновлення, а повної цифрової трансформації.

Процес відновлення пов’язаний з багатьма проблемами, починаючи з виявлення уражених систем і закінчуючи відновленням незаражених резервних копій. Залучення хмарних обчислень і гіпервізорів створює додаткові рівні складності, дозволяючи зловмисникам шифрувати кілька систем одночасно, значно посилюючи вплив атаки.

Стійкість організації до таких атак залежить від різних факторів, включаючи якість резервного копіювання, продуманість початкового реагування та досвід ІТ-персоналу. Крім того, розмір організації може впливати на час відновлення, причому більші організації потенційно стикаються з більш значними перешкодами через більше співвідношення персоналу до системи.

Підготовка та запобігання стають ключовими темами в дискурсі про кібербезпеку. Випробування Британської бібліотеки підкреслює необхідність надійних механізмів захисту, регулярного тестування резервних копій та диверсифікованого підходу до кіберзагроз. Еволюційний ландшафт кіберзлочинності з його підпільними ринками та атаками за допомогою штучного інтелекту вимагає пильної та адаптивної реакції з боку всіх секторів.

Коли ми розмірковуємо про відновлення Британської бібліотеки, стає зрозуміло, що загроза кібератак — це постійний виклик, який постійно змінюється. Інституції в усьому світі повинні прислухатися до неї, інвестувати в заходи кібербезпеки і готуватися до неминучості майбутніх атак. Від цього залежить недоторканність нашої цифрової спадщини та безперервність знань.